Пам’ятаємо!

2014-11-27

Пам’ятаємо!

Щороку в останні дні листопада у Рагівському НВО проходять дні всенародної Скорботи і пам’яті.А приурочені вони страшній даті-Голодомору в Україні 1932-1933рр.

Голодомор ,що був штучно викликаний геноцидом Й.Сталіна,своїм чорним крилом торкнувся кожної оселі й нашого села Рагівка та навколишніх сіл.

У 1932році у селян силоміць забирали зерно,картоплю і навіть посівний матеріал. Забрали борони,плуги,коней,корови,птицю,капусту. Навіть і те пшоно яке стояло у глечику на полиці,також висипали. А людей ,у яких знаходили щось приховане,тягли до сільради і там били,щоб признатися,де це приховано. Не звертали уваги ні на дітей малесеньких,що залишилися без крихітки хліба в хаті,ні на старих хворих людей. У хатах вже нічого не було із їжі. Пішла в хід торішня житня і пшенична полова.

Особливо була тяжкою зима 1932-1933.

Спочатку поїли собак і котів.

Коли і цього не стало,в дні відлиги перекопували городи,шукаючи мерзлу картоплю. З її трухлявини випікали якісь млинці. Почався голод страшний і безжалісний.

Вимирали повністю сім'ї. Не було такого дня ,щоб у селі не вимирало кілька чоловік. У людей не вистачало сил,щоб похоронити навіть своїх близьких родичів. Труни лежали на вулицях,полях,лісосмугах.

Навесні та влітку 1933року ніхто не дивувався,що на дорогах лежали труни людей відомих і невідомих,своїх і чужих. Мертвих людей скидали на підводи і звозили у спільну яму на цвинтар. Інколи їх закопували прямо на полях,у канавах.

На кожному кладовищі Рагівської сільської Ради встановлено Пам’ятник жертвам Голодомору. Коли односельці бувають біля нього,вони низько схиляють голову перед пам’яттю не винних людей,які померли голодною смертю.

Невпинно спливають дні,все далі відходять в історію трагічні події Голодомору 1932-1933років.Але пам’ять про них залишається в наших серцях.